Оновлені рекомендації дистанційного навчання

 

 

Новий закон"Про освіту".

Школа компетентностей.

28 вересня набув чинності новий закон "Про освіту", який цього понеділка підписав президент.

Закон писали понад три роки і на початку вересня він нарешті був підтриманий парламентом.

Його ухваленню передувала бурхлива дискусія в сесійній залі, деякі правки вносилися з голосу, тож певні моменти в ньому відрізняються від законопроекту, який початково пропонувало Міністерство освіти та науки.

"Українська правда. Життя" проаналізувала остаточний варіант закону і постаралася відповісти на основні питання.

У першій частині тексту – про те, що зміниться для дітей та їхніх батьків.

ТРИ ВИДИ ОСВІТИ

Перш за все, новий закон відкриває шлях до впровадження реформи "Нова українська школа", яку розробила команда міністра Лілії Гриневич. Реформа передбачає, зокрема, введення 12-річної школи.

"Про освіту" – це базовий закон, він не визначає всіх деталей того, як відбуватиметься навчальний процес, але окреслює основні принципи.

Тепер у відповідності до нього мають бути прийняті окремі закони "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту".

У першій частині тексту – про те, що зміниться для дітей та їхніх батьків. Фото yacobchuk1/Depositphotos

Закон вводить поняття "освітня послуга", яка спрямована на досягнення очікуваних результатів навчання.

А результати навчання – це "знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів".

Також у законі з'являється поняття видів освіти – формальної, неформальної та інформальної.

Формальна - це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Неформальна - це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

Інформальна освіта (самоосвіта) передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

"Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством", – йдеться в законі.

Однак яким чином це буде здійснюватися, поки незрозуміло.

ТЕПЕР ОБОВ'ЯЗКОВО БУДЕ ЙТИ ДО САДОЧКА?

Ні. Новим законом передбачено, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково охоплюються дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти.

Однак батьки самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту. Можна й вдома прослідкувати, щоб дитина відповідала певному рівню.

Новим законом передбачено, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково охоплюються дошкільною освітою. Фото diego_cervo/Depositphotos

Згідно з законом, діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:

• у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;
• у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти;
• у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;
• за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;
• за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.

Законом вводиться так званий базовий компонент дошкільної освіти - державний стандарт, що містить норми і положення, які "визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті".

Виконання вимог базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також інших форм здобуття дошкільної освіти, в тому числі домашньої.

ХОУМСКУЛЕРІВ ТЕЖ УЗАКОНЯТЬ?

Так. Законом визначено, що особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.

Основні форми здобуття освіти:

• інституційна (очна, заочна, дистанційна, мережева);
• індивідуальна (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж, на робочому місці);
• дуальна.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це "спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти".

"Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства", – йдеться в тексті.

Але це законодавство, очевидно, ще не розроблено.

Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Фото Rawpixel/Depositphotos

Як відомо, досі хоумскулери оформлювалися переважно на екстернат, причому в державних школах для цього треба було мати певні підстави – наприклад, часті відрядження когось із батьків.

Поки не зовсім зрозуміло, чим сімейне навчання на практиці відрізнятиметься від екстернату.

Згідно з законом, екстернатна форма здобуття освіти - це "спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства".

ЧИ ОБОВ'ЯЗКОВО БУДЕ ЙТИ ДО ШКОЛИ В 6 РОКІВ?

У статті 12 закону написано так: "Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року".

З цього формулювання можна зробити висновок, що все ж можна буде йти до школи в 6 або 7 років.

"Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником", – йдеться також у законі.

ТЕПЕР В УСІХ ШКОЛАХ ВЧИТИМУТЬСЯ 12 РОКІВ?

Для тих, хто розпочне навчання 2018 року й пізніше, тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років.

Для тих, хто вже навчається, тривалість поки що не зміниться – 11 років.

Законом передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
• базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);
• профільна середня освіта тривалістю три роки (10-12 клас).

Тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років. Фото burntime555/Depositphotos

Навчання учнів за програмами 12-річної середньої освіти починається:

• для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року;
• для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;
• для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2027 року.

Чітко визначено, що з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами освіти становить три роки.

Однак закон вказує, що 12-річне навчання може бути введено і раніше:

"До 2027 року запровадження освітніх програм трирічної профільної школи можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, за умови наявності відповідного стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми".

Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: академічним абопрофесійним.

Академічне передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне ж орієнтоване на ринок праці.

При цьому в законі вказується, що здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти.

Тобто якщо дитина обрала професійну профільну школу, а потім вирішила вступати до ВНЗ, вона цілком зможе це зробити.

СКЛАДАТИ ІСПИТИ ПОТРІБНО БУДЕ Й ПІСЛЯ 4 КЛАСУ?

Законом передбачено, що результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти (тобто після 4, 9 і 12 класу) оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

При цьому вказується, що державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти (після 4 класу) "здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти".

Складати іспити потрібно буде й після 4 класу. Фото olly18/Depositphotos ЩО ТАКЕ КОМПЕТЕНТНОСТІ Й НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ? Спочатку треба з'ясувати, навіщо взагалі діти вчаться у школі (або здобувають середню освіту іншим способом). На це питання в законі відповідають так: "Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності". Очевидно, що для досягнення цієї мети недостатньо лише отримати знання. Тому вводиться поняття компетентностей, які мають формуватися в ході освітнього процесу: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність; інші компетентності, передбачені стандартом освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Як саме ці результати будуть досягатися, мають визначити стандарти освіти, навчальні програми та інші документи. Школа вимагатиме від дітей уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичного та системного мислення. Фото AndreyBezuglov/Depositphotos ЯКОЮ МОВОЮ БУДУТЬ ВЧИТИ? Найбільш скандальна стаття 7 чітко визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. При цьому зазначається, що "в закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу". Офіційні мови ЄС – це не тільки англійська, німецька й французька, а ще й румунська, угорська, болгарська, польська, чеська, іспанська, італійська, шведська, грецька, данська, естонська, ірландська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, португальська, словацька, словенська, фінська, хорватська. Всього 24 мови. Російської серед них, звичайно, немає. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою. Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства. Тобто якщо дитина належить до національної меншини, у садочку й початковій школі вона може вивчати своєю мовою якусь кількість предметів (імовірно більшість). А з 5 класу, якщо йдеться по офіційну мову ЄС – "одну або декілька дисциплін" (що таке "декілька" – питання дискусійне). А якщо не йдеться, то лише мову й літературу своєї меншини. Російської, наприклад. Як саме здійснюватиметься перехід від навчання мовою нацменшини в садочку до навчання українською з 5 класу, ще має бути визначено. Можна припустити, що кількість предметів, які викладаються українською мовою, буде поступово збільшуватися. При цьому вказується, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності новим законом "Про освіту", з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою. В закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами Європейського Союзу. Фото photography33/Depositphotos ЧИ ПРАВДА, ЩО КОНКУРСНИЙ ВІДБІР ДО 1 КЛАСІВ СКАСУЮТЬ? Не зовсім. Конкурсного відбору до 1 класів і раніше не було в звичайних школах для дітей, які належать до їхньої території обслуговування. У новому законі йдеться, що "право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти". Згідно з законом, зарахування учнів до ліцеїв (з 10 класу), приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах. "Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу. Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи", – йдеться у тексті. Разом з тим, закон чітко вказує, що наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів. А зараз, як відомо, ця цифра часто більша навіть у школах, які проводять конкурсний відбір, особливо в Києві. Тому в популярних школах, куди хоче потрапити велика кількість дітей, конкурси так само можуть проводитися. Але, напевно, не для тих дітей, які належать до території обслуговування, бо їм гарантується право там навчатися.